Від балів до Токенів: шлях поступового розвитку блокчейн-проектів
У сфері Блокчейн багато хто вважає, що проекти без Токенів не мають основної цінності. Однак для більшості проектів Блокчейн, незалежно від дизайну токеноміки, роботи біржі чи поєднання технологій з публічними ланцюгами, ще не досягли достатнього рівня зрілості.
Більш важливо, що випуск і використання Токенів стикається з складним регуляторним середовищем у всьому світі. Прямий випуск Токенів стартап-командами не лише створює величезний тиск на відповідність, але й може призвести до втрати контролю над операціями. Тому більш надійним вибором є спочатку використовувати систему балів для стимулювання користувачів, а після стабілізації екосистеми поступово перетворювати бали на Токени та переносити їх на Блокчейн для завершення процесу активізації.
Цінність балів: від стимулювання до переходу
Переваги системи балів полягають у тому, що вона надає проекту інструмент для низьковартісної перевірки ринку, одночасно ухиляючись від юридичних ризиків на початковому етапі випуску токенів. Завдяки балам команда може надавати користувачам винагороди в додатку, підвищуючи їхню лояльність та активність. Коли механізм балів поступово зріє, його можна токенізувати, надаючи більше цінності та реалізуючи обіг на ланцюгу.
Ця модель не тільки підвищила гнучкість операцій команди, але й змогла створити довіру користувачів та екосистему через бали, закладаючи основу для майбутньої токенізованої економіки. Наприклад, певна блокчейн-платформа, що акцентує на автономії спільноти, стимулює користувачів голосувати та брати участь у завданнях управління через бали, а після стабілізації системи балів вводить токени в ланцюзі, щоб користувачі могли більш наочно відчути цінність та роль токенів.
Як приклад візьмемо відомий фінансовий сервісний холдинг цифрових активів, що нещодавно випустив Токен. Цей холдинг був заснований у 2018 році і є лідером у сфері фінансових послуг цифрових активів в Азії. Холдинг відомий своєю всебічною екосистемою Web3, яка охоплює кілька основних напрямків, зокрема торгівлю, інвестиції, токенізацію та інфраструктуру. Основні бізнеси холдингу включають дві великі торгові платформи, одна з яких є першою ліцензованою біржею віртуальних активів у Гонконзі, що надає користувачам відповідні, безпечні торгові послуги; інша платформа орієнтована на глобальних користувачів та пропонує різноманітні послуги торгівлі цифровими активами, маючи відповідну ліцензію від Бермудського управління фінансів.
Основна мета дизайну токенів групи полягає в підтримці її великої бізнес-мережі та підвищенні залученості користувачів. Загальний обсяг постачання фіксований на рівні 1 мільярда монет, він буде випущений через непублічний розподіл, уникаючи юридичних та регуляторних ризиків, які можуть виникнути під час публічного продажу. Цей спосіб розподілу безпосередньо пов'язує вартість токенів з активністю екосистеми, що робить його більш сталим. У реальних сценаріях застосування токени наділені багатьма функціями. На біржі вони можуть використовуватися для сплати комісії платформи та надання знижки на комісію за торгівлю тримачам, що значно знижує витрати на торгівлю. Крім того, як основний інструмент стимулювання громади, вони сприяють залученню користувачів до екологічного будівництва через різні програми винагород, підвищуючи активність громади. Користувачі, які володіють токенами, також можуть отримати пріоритетний доступ до нових продуктів та послуг, які запускає група, що ще більше покращує користувацький досвід. Такий різноманітний дизайн застосування робить токен не лише функціональним токеном, але й ключовим двигуном для підтримки екологічної співпраці.
Модель випуску токенів та сценарії використання групи надали цінний досвід для стартап-команд. У процесі випуску та просування токенів вони використовували такі стратегії:
Екологічні стимули та розподіл
Токени не були розповсюджені через публічний продаж, а розподілялись через внутрішні екологічні стимули. Ця модель уникає ризику порушення законодавства про цінні папери, одночасно ефективно розширюючи базу власників токенів завдяки механізму винагород.
Завдання на основі аеродропу
Користувачі отримують винагороду у вигляді Токенів за виконання певних завдань. Цей спосіб не лише посилює відчуття участі користувачів в екосистемі, але й сприяє активності спільноти та поширенню бренду. Наприклад, раніше через екосистемні заходи були надані Токени для стимулювання користувачів ділитися та просувати екосистемний контент.
Поєднання бізнесу та технологій
Токен у реальному застосуванні інтегрує різноманітні функції, такі як участь у управлінні, сплата комісій та обмін екосистемними послугами. Такий дизайн токеноміки відповідає бізнес-логіці та сприяє глибокому застосуванню Блокчейн-технологій у фінансовій сфері.
Ця прогресивна модель переходу від балів до Токенів не тільки дозволяє проектам уникати непотрібних ризиків відповідності, але й зміцнює довіру та лояльність користувачів до проекту.
Двосторонній шлях відповідності та комерційної перевірки
Шлях від балів до Токенів є ключем до легалізації проєкту та необхідним етапом комерційної перевірки. Як підприємці Web3, якщо випуск Токенів також є у вашій майбутній дорожній карті, можливо, почати з балів буде більш підходящим шляхом розвитку. Ми можемо провести конкретний аналіз з наступних чотирьох аспектів:
Ринкова верифікація стимулювання користувачів
Незалежно від того, чи йдеться про традиційні централізовані бали, чи про децентралізовані токени проектів, основна проблема, яку потрібно вирішити, - це питання прийнятності з боку користувачів. Основна цінність ранніх систем балів полягає в тому, що вони надають проектам інструмент для тестування ринку з низькими витратами. Завдяки механізму винагороди балами команди можуть спостерігати за прийнятністю та залученістю користувачів до проекту. Наприклад, додаток, що акцентує увагу на децентралізованому обміні знаннями, може розробити правила винагороди балами: користувачі отримують бали за завантаження якісного контенту, а також можуть отримати додаткові бали, якщо їхній контент отримує лайки або зберігається. Ця форма, з одного боку, приваблює ранніх користувачів до участі, а з іншого боку, накопичує дані проекту, надаючи реальну основу для подальшої токенізації економічної моделі. А дані про витрати балів також відображають уподобання користувачів до різних платіжних послуг. Це ринкове підтвердження не лише підвищує ефективність роботи проекту на початкових етапах, але й вказує напрямок для подальшого дизайну токенізації.
Вибір моменту для токенізації
Практично кажучи, токенізація є природним продовженням системи балів, але вибір моменту потрібно поєднувати з базою користувачів, екосистемою та технічною підготовкою. Спочатку через систему балів стимулювали користувачів брати участь у карбуванні та торгівлі, а після зрілості системи балів поступово переходили до токенізації, така стратегія ефективно уникає проблеми нереалізованих токенів або втрати користувачів через "недосконалість технологій, нестачу екосистеми". Наприклад, у певному NFT проекті, через рік роботи системи балів, в перший день виходу токена було досягнуто обсягів торгівлі понад мільйон доларів США. Це вміння обирати момент токенізації є важливим прикладом для стартапів.
Баланс між відповідністю та фінансуванням
Багато команд помилково вважають, що токен є єдиним інструментом для залучення інвестицій. Але насправді моделі фінансування можуть бути більш гнучкими. Для більшості стартап-команд у сфері Блокчейн на початковому етапі цілком можливе залучення фінансування через акціонерний капітал. На цій основі, якщо в майбутньому проекту буде потрібно випуск токенів, сторони можуть чітко прописати в акціонерній угоді, що коли проект досягне певного етапу, інвесторам буде надано певний відсоток токенів. Такий підхід задовольняє фінансові потреби команди та уникає ризиків регуляторного відповідності, пов'язаних з прямими продажами токенів. Крім того, багато стартапів через створення закордонних компаній (, таких як Гонконг або Сінгапур ), залучають кваліфікованих інвесторів або інвестиційні фонди, одночасно поєднуючи це з механізмами винагороди за бали для підвищення лояльності користувачів. Це дозволяє забезпечити відповідність фінансування та підвищити оцінку проекту через верифікацію даних користувачів та комерційних сценаріїв. Такий підхід задовольняє фінансові потреби та уникає ризиків регуляторного відповідності на початковому етапі продажу токенів.
Зв'язна верифікація технологій та застосувань
Перевірка взаємодії технологій і комерційних сценаріїв є ключем до успіху токенізації проекту. Наприклад, блокчейн-проект, зосереджений на торгівлі зеленою енергією, на початковому етапі заохочував домашніх користувачів завантажувати дані про споживання електроенергії та заходи з енергозбереження через бали, накопичуючи величезний пул даних про енергію. На етапі технічної перевірки платформа обмінювала бали на екологічні токени, поєднуючи оффлайн-дані про енергію з онлайновими смарт-контрактами, завершивши перехід від балів до токенів. Перевага цієї моделі полягає в тому, що бали не тільки є інструментом мотивації для користувачів, але й можуть надати реальні дані сценаріїв застосування технологій, допомагаючи команді виявляти проблеми та коригувати стратегії. Коли модель підлягала кількома раундам коригування, лише тоді було офіційно створено публічний ризиковий пул через токени, ця стратегія значно знизила ризик невдачі після запуску.
За допомогою вищезгаданої стратегії команда не лише може стабільно просувати відповідність проекту, але й ефективно перевіряти його комерційну цінність та потреби користувачів, закладаючи міцну основу для майбутньої токен економіки.
Висновок
Від балів до токенів – це не лише еволюція бізнес-моделі, а й шлях підприємництва, що поєднує ринкову верифікацію та інновації у сфері регулювання. На фоні все більш складного глобального регуляторного середовища стартап-команди повинні відмовитися від ілюзії "одного кроку до мети" в випуску токенів, застосовуючи поступову стратегію, починаючи з балів, накопичуючи дані через ринкову верифікацію, оптимізуючи механізм, а потім перетворюючи успішний досвід у активні застосування на блокчейні.
Ця модель "поступової токенізації" не лише знижує юридичні ризики на ранніх етапах проєкту, а й робить процес верифікації комерційної вартості більш природним і ефективним. Блокчейн-підприємці можуть знайти свої можливості для прориву лише шляхом постійних експериментів і оптимізації в рамках відповідності. Інтернет-підприємництво вимагає малих, але швидких кроків, але в дослідженні блокчейн-галузі, можливо, стабільні дії є справжнім "швидким".
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Від积分 до Токен: шлях Відповідності блокчейн-проектів
Від балів до Токенів: шлях поступового розвитку блокчейн-проектів
У сфері Блокчейн багато хто вважає, що проекти без Токенів не мають основної цінності. Однак для більшості проектів Блокчейн, незалежно від дизайну токеноміки, роботи біржі чи поєднання технологій з публічними ланцюгами, ще не досягли достатнього рівня зрілості.
Більш важливо, що випуск і використання Токенів стикається з складним регуляторним середовищем у всьому світі. Прямий випуск Токенів стартап-командами не лише створює величезний тиск на відповідність, але й може призвести до втрати контролю над операціями. Тому більш надійним вибором є спочатку використовувати систему балів для стимулювання користувачів, а після стабілізації екосистеми поступово перетворювати бали на Токени та переносити їх на Блокчейн для завершення процесу активізації.
Цінність балів: від стимулювання до переходу
Переваги системи балів полягають у тому, що вона надає проекту інструмент для низьковартісної перевірки ринку, одночасно ухиляючись від юридичних ризиків на початковому етапі випуску токенів. Завдяки балам команда може надавати користувачам винагороди в додатку, підвищуючи їхню лояльність та активність. Коли механізм балів поступово зріє, його можна токенізувати, надаючи більше цінності та реалізуючи обіг на ланцюгу.
Ця модель не тільки підвищила гнучкість операцій команди, але й змогла створити довіру користувачів та екосистему через бали, закладаючи основу для майбутньої токенізованої економіки. Наприклад, певна блокчейн-платформа, що акцентує на автономії спільноти, стимулює користувачів голосувати та брати участь у завданнях управління через бали, а після стабілізації системи балів вводить токени в ланцюзі, щоб користувачі могли більш наочно відчути цінність та роль токенів.
Як приклад візьмемо відомий фінансовий сервісний холдинг цифрових активів, що нещодавно випустив Токен. Цей холдинг був заснований у 2018 році і є лідером у сфері фінансових послуг цифрових активів в Азії. Холдинг відомий своєю всебічною екосистемою Web3, яка охоплює кілька основних напрямків, зокрема торгівлю, інвестиції, токенізацію та інфраструктуру. Основні бізнеси холдингу включають дві великі торгові платформи, одна з яких є першою ліцензованою біржею віртуальних активів у Гонконзі, що надає користувачам відповідні, безпечні торгові послуги; інша платформа орієнтована на глобальних користувачів та пропонує різноманітні послуги торгівлі цифровими активами, маючи відповідну ліцензію від Бермудського управління фінансів.
Основна мета дизайну токенів групи полягає в підтримці її великої бізнес-мережі та підвищенні залученості користувачів. Загальний обсяг постачання фіксований на рівні 1 мільярда монет, він буде випущений через непублічний розподіл, уникаючи юридичних та регуляторних ризиків, які можуть виникнути під час публічного продажу. Цей спосіб розподілу безпосередньо пов'язує вартість токенів з активністю екосистеми, що робить його більш сталим. У реальних сценаріях застосування токени наділені багатьма функціями. На біржі вони можуть використовуватися для сплати комісії платформи та надання знижки на комісію за торгівлю тримачам, що значно знижує витрати на торгівлю. Крім того, як основний інструмент стимулювання громади, вони сприяють залученню користувачів до екологічного будівництва через різні програми винагород, підвищуючи активність громади. Користувачі, які володіють токенами, також можуть отримати пріоритетний доступ до нових продуктів та послуг, які запускає група, що ще більше покращує користувацький досвід. Такий різноманітний дизайн застосування робить токен не лише функціональним токеном, але й ключовим двигуном для підтримки екологічної співпраці.
Модель випуску токенів та сценарії використання групи надали цінний досвід для стартап-команд. У процесі випуску та просування токенів вони використовували такі стратегії:
Токени не були розповсюджені через публічний продаж, а розподілялись через внутрішні екологічні стимули. Ця модель уникає ризику порушення законодавства про цінні папери, одночасно ефективно розширюючи базу власників токенів завдяки механізму винагород.
Користувачі отримують винагороду у вигляді Токенів за виконання певних завдань. Цей спосіб не лише посилює відчуття участі користувачів в екосистемі, але й сприяє активності спільноти та поширенню бренду. Наприклад, раніше через екосистемні заходи були надані Токени для стимулювання користувачів ділитися та просувати екосистемний контент.
Токен у реальному застосуванні інтегрує різноманітні функції, такі як участь у управлінні, сплата комісій та обмін екосистемними послугами. Такий дизайн токеноміки відповідає бізнес-логіці та сприяє глибокому застосуванню Блокчейн-технологій у фінансовій сфері.
Ця прогресивна модель переходу від балів до Токенів не тільки дозволяє проектам уникати непотрібних ризиків відповідності, але й зміцнює довіру та лояльність користувачів до проекту.
Двосторонній шлях відповідності та комерційної перевірки
Шлях від балів до Токенів є ключем до легалізації проєкту та необхідним етапом комерційної перевірки. Як підприємці Web3, якщо випуск Токенів також є у вашій майбутній дорожній карті, можливо, почати з балів буде більш підходящим шляхом розвитку. Ми можемо провести конкретний аналіз з наступних чотирьох аспектів:
Незалежно від того, чи йдеться про традиційні централізовані бали, чи про децентралізовані токени проектів, основна проблема, яку потрібно вирішити, - це питання прийнятності з боку користувачів. Основна цінність ранніх систем балів полягає в тому, що вони надають проектам інструмент для тестування ринку з низькими витратами. Завдяки механізму винагороди балами команди можуть спостерігати за прийнятністю та залученістю користувачів до проекту. Наприклад, додаток, що акцентує увагу на децентралізованому обміні знаннями, може розробити правила винагороди балами: користувачі отримують бали за завантаження якісного контенту, а також можуть отримати додаткові бали, якщо їхній контент отримує лайки або зберігається. Ця форма, з одного боку, приваблює ранніх користувачів до участі, а з іншого боку, накопичує дані проекту, надаючи реальну основу для подальшої токенізації економічної моделі. А дані про витрати балів також відображають уподобання користувачів до різних платіжних послуг. Це ринкове підтвердження не лише підвищує ефективність роботи проекту на початкових етапах, але й вказує напрямок для подальшого дизайну токенізації.
Практично кажучи, токенізація є природним продовженням системи балів, але вибір моменту потрібно поєднувати з базою користувачів, екосистемою та технічною підготовкою. Спочатку через систему балів стимулювали користувачів брати участь у карбуванні та торгівлі, а після зрілості системи балів поступово переходили до токенізації, така стратегія ефективно уникає проблеми нереалізованих токенів або втрати користувачів через "недосконалість технологій, нестачу екосистеми". Наприклад, у певному NFT проекті, через рік роботи системи балів, в перший день виходу токена було досягнуто обсягів торгівлі понад мільйон доларів США. Це вміння обирати момент токенізації є важливим прикладом для стартапів.
Багато команд помилково вважають, що токен є єдиним інструментом для залучення інвестицій. Але насправді моделі фінансування можуть бути більш гнучкими. Для більшості стартап-команд у сфері Блокчейн на початковому етапі цілком можливе залучення фінансування через акціонерний капітал. На цій основі, якщо в майбутньому проекту буде потрібно випуск токенів, сторони можуть чітко прописати в акціонерній угоді, що коли проект досягне певного етапу, інвесторам буде надано певний відсоток токенів. Такий підхід задовольняє фінансові потреби команди та уникає ризиків регуляторного відповідності, пов'язаних з прямими продажами токенів. Крім того, багато стартапів через створення закордонних компаній (, таких як Гонконг або Сінгапур ), залучають кваліфікованих інвесторів або інвестиційні фонди, одночасно поєднуючи це з механізмами винагороди за бали для підвищення лояльності користувачів. Це дозволяє забезпечити відповідність фінансування та підвищити оцінку проекту через верифікацію даних користувачів та комерційних сценаріїв. Такий підхід задовольняє фінансові потреби та уникає ризиків регуляторного відповідності на початковому етапі продажу токенів.
Перевірка взаємодії технологій і комерційних сценаріїв є ключем до успіху токенізації проекту. Наприклад, блокчейн-проект, зосереджений на торгівлі зеленою енергією, на початковому етапі заохочував домашніх користувачів завантажувати дані про споживання електроенергії та заходи з енергозбереження через бали, накопичуючи величезний пул даних про енергію. На етапі технічної перевірки платформа обмінювала бали на екологічні токени, поєднуючи оффлайн-дані про енергію з онлайновими смарт-контрактами, завершивши перехід від балів до токенів. Перевага цієї моделі полягає в тому, що бали не тільки є інструментом мотивації для користувачів, але й можуть надати реальні дані сценаріїв застосування технологій, допомагаючи команді виявляти проблеми та коригувати стратегії. Коли модель підлягала кількома раундам коригування, лише тоді було офіційно створено публічний ризиковий пул через токени, ця стратегія значно знизила ризик невдачі після запуску.
За допомогою вищезгаданої стратегії команда не лише може стабільно просувати відповідність проекту, але й ефективно перевіряти його комерційну цінність та потреби користувачів, закладаючи міцну основу для майбутньої токен економіки.
Висновок
Від балів до токенів – це не лише еволюція бізнес-моделі, а й шлях підприємництва, що поєднує ринкову верифікацію та інновації у сфері регулювання. На фоні все більш складного глобального регуляторного середовища стартап-команди повинні відмовитися від ілюзії "одного кроку до мети" в випуску токенів, застосовуючи поступову стратегію, починаючи з балів, накопичуючи дані через ринкову верифікацію, оптимізуючи механізм, а потім перетворюючи успішний досвід у активні застосування на блокчейні.
Ця модель "поступової токенізації" не лише знижує юридичні ризики на ранніх етапах проєкту, а й робить процес верифікації комерційної вартості більш природним і ефективним. Блокчейн-підприємці можуть знайти свої можливості для прориву лише шляхом постійних експериментів і оптимізації в рамках відповідності. Інтернет-підприємництво вимагає малих, але швидких кроків, але в дослідженні блокчейн-галузі, можливо, стабільні дії є справжнім "швидким".